|
|
|
Звідки взялися книги і де їх читати тепер
| |
| Zolushka | Дата: Неділя, 20.01.2013, 01:18 | Повідомлення # 1 |
 VIP
Група: Адміністратор
Повідомлень: 467
Статус: Offline
| Із історії книги
Давнина
Усна передача — найдревніший спосіб передачі знань в історії людства. Після винаходу стародавніми цивілізаціями систем запису люди почали використовувати для письма майже все, на чому можна писати — глиняні таблички, кору дерева, листи металу тощо Перші книги писали на листях, корі, полотні, шовку, глиняних табличках, шкірі і папірусі. Приблизно в 100 — 150 р. стали поширюватися кодекси або зброшуровані книги замість сувоїв.
У Давньому Єгипті для запису, з часів Першої Династії, використовувався папірус (вид паперу, зробленого із стебел однойменної рослини). Окремі листи папірусу, для зручності зберігання, склеювалися в сувої. Ця традиція набула широкого поширення в Стародавній Греції та Давньому Римі, хоча є свідчення, що використовувалися так само деревна кора[1] інші матеріали. Згідно з Геродотом у (Історія 5:58), фінікійці принесли писемність і папірус в Стародавній Греції близько X або IX століття до н. е. Грецьким словом для папірусу як матеріалу для записів стало «Бібліон», а для книги — «Біблос». Від слова «Біблос» утворилося слово бібліотека, яке походить від назви фінікійського портового міста Біблос, через який папірус експортувався до Стародавній Греції.
У школах, бухгалтерії і для нотаток зазвичай використовувалися воскові таблички. Вони мали перевагу багаторазового використання: віск можна було розплавити і наносити новий текст. Зв'язування таких табличок — можливий попередник сучасних книг.
Старовинні рукописи
Сувої папірусу були ще поширені, коли в I столітті н. е. з'явилися старовинні рукописи, як свідчать розкопки в Помпеях. Поступово їх стали використовувати все частіше і частіше; перша письмова згадка про рукописи, як різновид книг відноситься до кінця I століття, коли Марціал у своїй Apophoreta CLXXXIV хвалить їх компактність. У язичницькому світі рукописи не знайшли визнання і тільки з християнством були популяризовані і отримали широке розповсюдження.
Спершу старовинні рукописи використовувалася для ведення бухгалтерії, але, з розвитком пергаменту в III столітті н. е., поступово почала витісняти папірус. Це відбувалося вже в християнському світі. Причин прийняття рукопису як основного виду книг декілька: він економічний, оскільки можна використовувати обидві сторони аркуша; його легко сховати, він був зручний і доступний. Можливо, християнські автори використовували рукописи навмисне, щоб вони не були схожі на поганські тексти, які зазвичай писалися у формі сувоїв.
Середньовіччя
Падіння Римської імперії в V столітті зменшило її культурний вплив на решту світу. У Західній Римській імперії традиції письма латинню зберігали в монастирях, так як спочатку Кассіодор в монастирі віварію, а пізніше Святий Бенедикт в VI столітті підкреслили важливість переписування текстів. Це дуже вплинуло на значимість книг в період Середньовіччя, хоча тоді книги, в основному, читало духовенство.
Перед винаходом і впровадженням друкарської машини майже всі книги переписувалися вручну, що робило книги дорогими і рідкісними. Існувало чотири типи переписувачів:
*«копірувальники», вони мали справу з масовим виробництвом і з кореспонденцією;
*«каліграфи», які мали справу з виробництвом важливих книг;
*«коректори», зіставляти і порівнювати закінчену книгу з рукописом, з якої її копіювали;
*«художники», які малювали червоні літери; і «ілюмінатори», які малювали ілюстрації.
У VII столітті ірландські ченці ввели пропуски між словами. Це полегшило їм читання, так як вони не дуже добре знали латину. Але до XII століття пропуски так і не набули широкого поширення.
У перших книгах для сторінок використовували пергамент або веленевий папір (шкіру теляти). Обкладинки були зроблені з деревини і покриті шкірою. Оскільки висушений пергамент погано формується, книги були оснащені затискачами або обв'язкою. За часів пізнього Середньовіччя, коли з'явилися перші громадські бібліотеки, книжки часто приковувалися до книжкової полиці або столу, щоб запобігти крадіжкам. Цей спосіб використовувався до XVIII століття, а книги, закріплені таким чином, називалися лат. libri catenati.
Перші книги переписувалися в основному в монастирях, по одній за раз. З розвитком в XIII ст. університетів, попит на книги зріс і з'явився новий спосіб копіювання. Книги поділялися на окремі листи («пеціа»), які видавалися копірувальникам. Таким чином, значно збільшувалася швидкість виробництва книг. Спосіб сподобався гільдіям купців, які виробляли як релігійний, так і не релігійний матеріал.
|
| |
| |
| Zolushka | Дата: Неділя, 20.01.2013, 01:28 | Повідомлення # 2 |
|
VIP
Група: Адміністратор
Повідомлень: 467
Статус: Offline
| Ксилографія та інкунабули
На початку XIV століття в Західній Європі з'явилася ксилографія (вона була розроблена задовго до цього на Сході). У ксилографії матриця з зображенням сторінки вирізувалася зі шматка деревини. Її можна було занурити в чорнило і використовувати, щоб зробити кілька копій сторінки. Книги, так само, як гральні карти та релігійні зображення, почали виробляти методом ксилографії. Але створення книги було клопітким процесом, тому що для кожної сторінки потрібно було робити своє різьблення. Крім того, дерево було недовговічне — воно легко стиралася і тріскалося.
Китайський винахідник Пі Шенг розробив набірну керамічну матрицю імовірно в 1045 р., але прикладів його печатки не збереглося. Він викладав символи в дрібний піддон, покритий розплавленим воском. Потім прикладав дошку і натискав на неї, поки всі символи не вирівнювалися до одного рівня. Коли віск охолоджувався, він використовував цей піддон для друку.
30 вересня 1452 року в друкарні Йоганна Гутенберга вийшла в світ перша в Європі справжня солідна книга — Біблія. До того майстер друкував лише пробні маленькі книжечки типу підручників, а раніше перші невеликі книжечки друкував голландець Лауренс Костер і деякі інші майстри, та саме Гутенберг поставив друкарство на промислову базу. За першим разом було надруковано 180 примірників Біблії, з яких дотепер залишилося тільки 48. Два з них знаходиться у Британській бібліотеці, електронні копії яких можна переглядати і порівнювати онлайн.[2]
Друковані книги, окремі листи та ілюстрації, створені в Європі до 1501 року, відомі як інкунабули (лат. incunabula — «колиска»).
Львівські видання 17 століття дуже красиві, багато декоровані, з великою кількістю гравюр, віньєток, заставок. Цим, до речі, українські стародруки відрізняються від російських, у яких усе строго — лише текст, і все. Тут давалася взнаки відкритість наших земель до західних впливів.
Папір
Хоча виготовлення паперу у Європі почалося близько XI століття, аж до початку XVI століття і папір і велень вироблялися майже в однакових обсягах, але веленевий папір був дорожчий і міцніший. Друкарі та видавці часто випускали ту ж саму публікацію на двох матеріалах, щоб догодити всім споживачам. Як і багато інших середньовічних винаходів, перший папір був виготовлений у Китаї, в 200 р. до н. е. і досяг Європи через мусульманські території. Спочатку її робили з тканини, але промислова революція дозволила почати робити папір з більш дешевого матеріалу — целюлози.
Матеріал взято з Вікіпедії - вільної енциклопедії.
|
| |
| |
| Zolushka | Дата: Неділя, 20.01.2013, 01:56 | Повідомлення # 3 |
|
VIP
Група: Адміністратор
Повідомлень: 467
Статус: Offline
| З розвитком електроніки і доступністю комп'ютерів, з подорожчанням паперових видань і виникненням ряду екологічних проблем, все більше і більше людей переходить до читання книг в електронному вигляді.
Електро́нна кни́га, еКнига (англ. e-book, e-text) — версія книги в електронному (цифровому) вигляді. Такі книжки можна читати за допомогою комп'ютерів, мобільних телефонів чи спеціалізованих пристроїв.
Переваги і недоліки у порівнянні з паперовими книгами
Переваги:
@невеликий обсяг (на комп'ютері можна зберігати десятки і сотні тисяч книг);
@можливість повнотекстового пошуку (якщо текст книги розпізнано чи набрано);
@можливість швидкої і простої зміни гарнітури і кегля;
@можливість читання книг при низькому рівні освітлення (на пристроях з підсвічуванням);
@можливість прослухати (англ. text-to-speech, аудіокнига) текст книги;
@низька вартість розповсюдження (у більшості випадків оплачується тільки обсяг інформації, переданої через комп'ютерні мережі, або фізичний носій, наприклад, компакт-диск);
@реалізований механізм пошуку по тексту, перехід по гіперпосиланнях, відображення тимчасових виділень і зауважень;
@можливість відображати анімовані малюнки, мультимедійні кліпи і відтворювати аудіо-книжки та mp3-файли.
Недоліки:
@потенційна несумісність з новими апаратним чи програмним забезпеченням (щоб уникнути цього, використовують прості або стандартизовані відкриті формати);
@екрани деяких пристроїв швидко перевтомлюють очі;
@розширення екранів більшості пристроїв сьогодні таке, що «якість зображення» на них поки що значно гірша, ніж у паперового аналога;
@час роботи переносного пристрою від батареї обмежений;
@значні незручності викликає переведення в такий формат паперових видань з великою кількістю іллюстрацій (наприклад, роботи з історії мистецтва, фотоальбоми, збірники карт тощо);
@окремі автори та паперові видавництва вважають цю технологію грабіжницькою.
Матеріал взято із Вікіпедії - вільної енциклопедії.
|
| |
| |
| Zolushka | Дата: Неділя, 20.01.2013, 01:57 | Повідомлення # 4 |
|
VIP
Група: Адміністратор
Повідомлень: 467
Статус: Offline
| Список електронних бібліотек, які найчастіше видає Internet:
Буквавед - тут Ви можете скачувати книги у форматі fb2, іноді txt, doc. Великий плюс - можливість скачати і програму для читання цього формату - FBReader (доречі, дуже зручна програма, сама користуюсь). Книги можна шукати за розділом, за автором, за описом. Можна відокремити книги однієї серії чи одного автора.
Bookz - безкоштовно можна лише читати онлайн, скачати книгу можна лише через інтернет-магазин. Пошук ведеться по алфавітному вказівнику за автором або за назвою книги. Немає меню (списку) жанрів.
Альдебаран - є меню (список) жанрів, є можливість безкошьовно скачати програми для читання книг (в асортименті). А от книги можна читати онлайн, або купити на сайті www.litres.ru (посилання є) і то не всі.
Lib - виглядає так: зліва - список жанрів, справа - перелік книг. Читати тільки онлайн, скачати немає можливості взагалі. Якщо не вважати за можливість перехід на сайт www.biglib.com.ua.
Biglib - оформлення: близнюк попереднього сайту. Скачати книгу тут можна по принципу купівлі кота в мішку - анотації книги немає, тільки автор, назва і розмір файлу.
Большая электронная библиотека - обираємо жанр, обираємо автора, обираємо автора, обираємо скачати (безкоштовно, без анотації) або читати онлайн. Єдине, що виділяє - обіцянка можливості робити закладки, змінювати налаштування шрифту та фону. Особисто не пробувала, але всиляє надію на комфортне читання.
Звісно, все це моя особиста думка, яка може не співпадати з чиєюсь іншою. Просто спробувала хоча б трішечки полегшити Вам життя.
|
| |
| |
| Gala | Дата: Субота, 11.01.2014, 00:01 | Повідомлення # 5 |
 Мадам Цікавість
Група: Подружка
Повідомлень: 21
Статус: Offline
| А мені подобається сайт LitMir (ЛитМир). Для зареєстрованих учасників зручно відбирати собі книги по будь-якій ознаці (навіть по статі автора  ).
|
| |
| |
| |
